«Внутрішній стержень» особистий погляд

Всі ми знаємо про силу духа людини, про віру, впевненість, вірність і відданість, про морально-етичний закон і все це заложено десь глибоко в серці людини, в дусі людини. І іменно внутрішня сила, сила духу дає людині силу іти до кінця, вистояти до кінця, не здатися, не зламатися, перемогти. Все це разом люди ще називають законом совісті, інтуїцією, голосом Бога в людині, законом справедливості… І людина в цілому в житті орієнтуєтться на цей голос совісті вірячи, що то і є голос Божий. Чи так воно є насправді? Звичайно дуже часто інтуїція нас не підводить, і чисто інтуїтивно ми можемо багато сказати і передбачити. Безперечно, почуття добра і зла в людині є, людина десь глибоко в серці розуміє, що правильно і як правильно… Чи можемо ми опертися на наш внутрішній голос, інтуїцію, внутрішній стержень? На наш світогляд? На свої відчуття? (Вони ж не завжди нас підводять…) І бути праведними перед Богом? В ідеалі думаю що-так. В реальності думаю – ні. І причина не тільки в гріхопадінні людини. Причина ще в тому, що людина має багатий досвід і нашарування культури, релігії, суспільної думки, вірувань, традицій та багато іншого. Якщо ми задамось простим запитанням: «Як пристойно одягатись?» І проаналізуємо стиль одежі в країнах із західною культурою, (християнські країни в основному) мусульманські країни а також країни Азії (наприклад Японію) ми побачимо велику різницю. Хоча всі вони одягаються згідно своє культури і релігії. Всім так комфортно і не викликає внутрішнього напруження і дискомфорту ні з релігійно-культурної сторони, ні з морально-етичної. Більше того ми бачимо різницю з тих чи інших питань в одній релігії, в одній культурі, навіть в одній народності. Це говорить про те, що хоча внутрішній стержень людини сильний і дає можливість жити і виживати, але не являється стандартом, еталоном, вищим авторитетом в абсолютному розумінні добра і зла, розумінні Бога і служінні йому, морально-етичних принципів тощо. Людина відстоює суб’єктивне розуміння і сприймає все в суб’єктивному світлі і розумінні. Дуже часто, ми навіть Біблію (незаперечний авторитет) читаємо у світлі своїх переконань, в світлі свого досвіду, морально-етичного кодексу. Часто маючи свою суб’єктивну думку по тому чи іншому питанню ми, читаючи, шукаємо підтвердження свого розуміння, а не об’єктивної думки Біблії. Тому то людині, нам з вами, потрібний незаперечний авторитет, еталон, істина, стандарт на який ми з вами зможемо і будемо рівнятись. Таким стандартом і еталоном в релігії, в міжлюдських відносинах являється Слово Боже- Біблія.

“Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова.”‭‭2-е Тимофiю‬ ‭3:16-17‬ ‭

Нам потрібно не шукати в Біблії підтверджень своїх розумінь, своєї ідеології, своїх переконань. А шукати, вивчати, переконуватись, досліджувати, допевнятись що говорить нам Біблія в тому чи іншому питанні і аспекті нашого життя. Будь-то релігійно-філософське вчення, чи то практично-життєві питання. Своє власне бачення, свою думку свій «внутрішній стержень» ми повинні оперти на вченні, на тексті і тільки на тексті Біблії. – V

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s