В‘їзд Ісуса в Єрусалим. Погляд зі сторони.

“І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав, наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив’язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв’яжіть його, і приведіть. Коли ж вас хто спитає: Нащо відв’язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його. Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав. А коли осля стали відв’язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв’язуєте? Вони ж відказали: Господь потребує його. І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса. Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі. А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили, кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім’я! Мир на небесах, і слава на висоті! А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням! А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме! І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним, і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це. Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди. І зрівняють з землею тебе, і поб’ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх…”

‭‭Вiд Луки‬ ‭19:29-44‬ ‭UBIO‬‬

https://www.bible.com/186/luk.19.29-44.ubio

В‘ізд Ісуса в Єрусалим досить відома подія, вона згадується у всіх синоптичних Євангеліях. Ця подія має велике історичне, хронологічне, теологічне, богословське значення. Наприклад Ісус в‘їзджає в Єрусалим на ослі, що символізує смирення і мир, а не на коні, що в свою чергу символізує війну і перемогу. Гучна хвала від учнів: «Благословенний цар, що йде у Господнє Ім’я», та прохання фарисеїв : «заборони їм». А також всім відомий плач Ісуса за Єрусалимом… На цю тему написано та сказано немало.

Сьогодні я хотів би подивитись на ту подію зі сторони, з висоти 21 століття. Знаючи пророчий символізм та розуміючи богословське значення події не хочу вдаватись в деталі, а поміркувати які уроки ми можемо взяти для себе в цілому, із цієї події.

1-Пророцтва виконуються

Передбачене Божим пророком, сказане Богом – збудеться. Бог пильнує, щоб Його слово виконувалось. Розуміємо ми що відбувається, чи не розуміємо, знаємо чи не знаємо, приймаємо участь чи спостерігаємо зі сторони Його слово, Його обідцянка, Його задум збудеться і збувається. Його Слово завжди стає реальністю. Не думаю, що люди які кидали під ноги Ісусу одежу і пальмове листя до кінця розуміли, що відбувається, але вони стали невід’ємною частиною виконання пророцтва. Над ними і в них збувалось сказане пророком… (Матв 21:4-5)

А хіба сьогодні не так? Біблійні пророцтва збуваються на наших очах, в нашому житті, а ми часом ні збагнути, ні зрозуміти до кінця не можемо…

2-Незмінність людини.

Стараюсь спроекатувати цю подію в нас час і розумію, що люди не змінились. Ми, сьогодні, зробили б так само і більше скажу, ми робимо так само. Звичайно гілки і листя ми не зрізаємо, і одежі не стелимо, ми для цього використовуємо червону килимову доріжку, застеляємо рушниками, виходимо із хлібом і сіллю щоб показати свою повагу і настільки для нас дорогі гості. Кричати теж не кричимо у нас для цього є музичні колективи, духові орекестри тощо. Ми зустрічаємо з музикою…

Нічого особливого і нічого нового людство за 2000 років не придумало.

Але важливо інше:

Інколи нам приходиться бути свідками або учасниками якоїсь події і ми не усвідомлюємо до кінця важливість і вплив цієї події на нас, на майбутнє. На жаль євреї того часу, до кінця не усвідомили що відбувалось в той день. Дай Боже нам зрозуміти, що іменно послужить нам до миру, зрозуміти час наших відвідин…

3-Вірність Бога

Бог вірний і Його вірність проявляється у виконанні Його обітниць, у постоянстві по відношенні до людини. Його вірність бере за свою основу Його ж божественну природу, Його характер. У людей не так, ми ніби віддзеркалюємо вірність, характер, почуття. Якщо до нас не вірні, до нас не так відносяться як ми заслуговуємо (на нашу думку), ми беручи за основу чиєсь відношення самі стаємо такими, не турбуючись більше про те, щоб залишатись вірними і тд. Бог залишається вірним завжди, не дивлячись на дії людини. І в‘їзд Ісуса в Єрусалим це яскраво показує. Бог не залишає Свій народ, Бог реалізує свій план, Свою божественну волю на землі…

Бог реалізує Свій план відкуплення і спасіння людства. Ісус урочисто із великою радістю в‘їзджає на ослі в Єрусалим де Він буде зраджений, унижений і розп’ятий…

-V

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s