Thanksgiving Day. День Подяки.

Четвертий четверг Листопада в Сполучених Штатах вихідний день, державне свято, День Подяки (Thanksgiving Day). Звичайно День Подяки святкується не тільки в США, але тут це свято має свою особливу і особисту історію.

Переселенці зі старої Англії (102 чоловіка) пурітани, втікаючи від переслідування в Європі прибули в новий світ на кораблі “Mayflower” осінню 1620 року. Заснували Плімутську колонію (Plymouth Colony), сьогодні це територія штату (Massachusetts) Массачусетс. Зима 1620-21 років видалась суровою, сніжною морозною, голодною та важкою.

Близько половини пілігрімів зиму не пережили. Чотирнадцять із вісімнадцяти мам померли від голоду тому, що віддавали свою частину їди своїм дітям. Спасти наших братів європейців могло тільки чудо, і воно сталось. Але як говорив один мій знайомий: «у кожного чуда своя технологія» тому цікаво та корисно знати, що саме сталось і як саме спасалися наші брати по вірі. А все виявилось просто переселенцям допомогли вижити місцеві жителі сусіди- індійці племені (Wampanoag). Індійці давали їду, продукти, навчили полювати (в Європі на той час мали право полювати тільки аристократи), ловити рибу, навчили вирощувати кукурудзу та інші злаки.

Восени далекого 1621 року пілігріми зібрали великий урожай і до зими вже були підготовлені.

З радості вони зробили велике свято на яке були запрошені вождь та індійці племені яке допомогало в важкі часи. Свято тривало три дні. Вони дякували Богові, індійцям та один одному за добро та допомогу. Це було перше Свято Подяки на американській землі, на території яка пізніше назветься Сполучені Штати Америки.

Традиційні блюда які сьогодні подаються до столу це запечена індичка, картопля, клюквенний соус, кукурудза, яблука, горіхи та виноград. На десерт морковний або гарбузовий солодкий пиріг. Це саме їли перші поселенці чотириста років тому, це спогад про ті важкі часи, допомогу та благословіння.

Традиційно на свято родина, декілька поколінь збирається в домі батьків, прикрашають дім, а за обідом кожний дякує за те, що сталось в його житті за минулий рік.

Хочу розказати вам про ще одну людину- легенду яка тісно зв’язана із цим святом це індієць перекладач по імені Скванто. Його історія нагадує Біблійну історію про Йосипа. Коли він був маленьким хлопчиком його впіймали і привезли в Європу. Там його продали в рабство і показували в цирку для потіхи. Але як справжній індієць він втік, його прийняв один монастир, там монахи навчили його читати, писати та говорити англійською мовою. Звичайно підручником для нього була Біблія. Так він став християнином. Згодом він повернувся на свою батьківщину як провідник експедиції. Для Плімутської колонії він виявися вчителем та спасителем. Переоцінити його вклад в спасінні людей думаю неможливо.

Згідно із однією легендою через декілька років після цих подій почалась посуха яка загрожувала голодом. Поселенці вийшли на поле та молилися щоб Бог післав дощ. Бог почув молитву. Бачачи те чудо вождь племені покаявся та став християнином.

Хотілося б вірити, що все так і було. А ми не забуваймо дякувати Богові та бути вдячними один одному за все що у нас є і напевно за те чого немає…

-V

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s