«Головне- не перемога, а участь» дуже поширений вислів. Часто відображає душевний, психологічний настрій людини на перемогу, чи на поразку…
1 Кор 9:26 Тому біжу я не так як той, хто не бачить цілі.
(Переклад М П Кулакова)
12 вересня 490 року до нашої ери відбулася одна велика (в прямому і переносному смислі) битва між грецькими військами і Перською армією. Недалеко від грецького міста Марафон, приблизно 42 км від Афін. В даній битві греки перемогли, це була перша грецька перемога у війні з Персією. Нас не дуже цікавлять зараз ці війни, але із цією битвою пов’язана одна легенда яка нас цікавить. Після битви командуючий грецькими військами Мільтаід послав гінця Евкла в Афіни із радісною звісткою перемоги. Евкл пробігши від міста Марафон до Афін, сказав одне речення: «Радійте, Афіняни, ми перемогли» і помер… Відстань від Марафону до Афін складає приблизно 42 км. Це легенда, але багато вірять в її достовірність. До речі, в честь цього забігу ми маємо одну із спортивних дисциплін марафонський біг- 42 км 195 метрів.
Я пробую собі уявити як можна так бігти. Метр за метром, кілометр зі кілометром до цілі, до Афін, з доброю звісткою, з звісткою перемоги… Що відчував цей чоловік, про що думав? Біг до смерті, в прямому смислі цього слова.
Апостол в своєму листі пише: «Біжу не так немовби повітря б’ючи, а вмертвляю і неволю своє тіло.». 1 Кор 9: 26-27.
«Біжіть так, щоб отримати нагороду» 1 Кор 9:24.
Християнське життя, проповідь, служіння апостол Павло протиставив до змагання, до бігу. І ціль одна – нагорода! У когось тлінний вінок, у інших – нетлінний.
Наша ціль не просто добігти, не просто не зійти з дистанції, не просто бути учасником, не затертися в сірій масі інших «християн-спортсменів».
Наша ціль- нагорода!
Жити так, щоб отримати нагороду. Служити так, щоб отримати нагороду. Проповідувати так, щоб був результат, а не просто робити вітер. Якість підготовки, якість життя, якість служіння повинна бути настроєна на перемогу.
Сьогодні – змагання, біг, служіння, а впереді – перемога і нагорода…
-V
